Каламутність має значний вплив на воду у водоймі, підвищуючи її температуру та швидкість випаровування. Це дослідження надало чітку та лаконічну інформацію про вплив зміни каламутності на воду у водоймі. Основною метою цього дослідження була оцінка впливу зміни каламутності на температуру води у водоймі та випаровування. Для визначення цього впливу зразки були взяті з водойми шляхом випадкової стратифікації вздовж її ходу. Для оцінки зв'язку між каламутністю та температурою води, а також для вимірювання вертикальної зміни температури води було викопано десять басейнів, які були заповнені каламутною водою. У польових умовах було встановлено два піддони класу А для визначення впливу каламутності на випаровування з водойми. Дані були проаналізовані за допомогою програмного забезпечення SPSS та MS Excel. Результати показали, що каламутність має прямий, стійкий позитивний зв'язок з температурою води о 9:00 та 13:00 та сильний негативний зв'язок о 17:00, причому температура води знижувалася вертикально від верхнього до нижнього шару. У більшості каламутних вод спостерігалося більше згасання сонячного світла. Різниця в температурі води між верхнім і нижнім шарами становила 9,78°C та 1,53°C для найбільш каламутної та найменш каламутної води відповідно о 13:00 години спостереження. Каламутність має прямий та сильний позитивний зв'язок з випаровуванням з водосховища. Результати тестування були статистично значущими. Дослідження дійшло висновку, що збільшення каламутності водосховища значно підвищує як температуру води у водосховищі, так і випаровування.
1. Вступ
Через наявність численних зважених окремих частинок вода стає каламутною. В результаті світлові промені частіше розсіюються та поглинаються у воді, а не проходять крізь неї безпосередньо. Внаслідок несприятливої глобальної зміни клімату у світі, яка оголює поверхню суші та спричиняє ерозію ґрунту, це є значною проблемою для навколишнього середовища. Водойми, зокрема водосховища, які були побудовані з величезними витратами та мають вирішальне значення для соціально-економічного розвитку країн, значно зазнають впливу цих змін. Існують сильні позитивні кореляції між каламутністю та концентрацією зважених осаду, а також сильні негативні кореляції між каламутністю та прозорістю води.
Згідно з кількома дослідженнями, діяльність, спрямована на розширення та інтенсифікацію сільськогосподарських угідь, а також будівництво інфраструктури, посилює зміну температури повітря, чистої сонячної радіації, опадів та поверхневого стоку землі, а також посилює ерозію ґрунту та седиментацію водосховищ. Ці види діяльності та події впливають на прозорість та якість поверхневих водних об'єктів, що використовуються для водопостачання, зрошення та гідроенергетики. Регулюючи та контролюючи діяльність та події, що їх спричиняють, будуючи споруди або забезпечуючи неструктурні механізми, що регулюють надходження еродованого ґрунту з водозбірної площі водойм вище за течією, можна знизити каламутність водосховища.
Завдяки здатності зважених частинок поглинати та розсіювати чисту сонячну радіацію, коли вона потрапляє на поверхню води, каламутність підвищує температуру навколишньої води. Сонячна енергія, яку поглинули зважені частинки, вивільняється у воду та підвищує температуру води поблизу поверхні. Зменшуючи концентрацію зважених частинок та усуваючи планктон, який спричиняє підвищення каламутності, можна знизити температуру каламутної води. Згідно з кількома дослідженнями, каламутність і температура води знижуються вздовж поздовжньої осі водойми. Мутномір є найпоширенішим приладом для вимірювання каламутності води, спричиненої великою кількістю зважених осаду.
Існує три добре відомі методи моделювання температури води. Усі три ці моделі є статистичними, детерміністичними та стохастичними, і мають власні обмеження та набори даних для аналізу температури різних водойм. Залежно від наявності даних, для цього дослідження використовувалися як параметричні, так і непараметричні статистичні моделі.
Через більшу площу поверхні зі штучних озер і водосховищ випаровується значна кількість води, ніж з інших природних водойм. Це відбувається, коли більше рухомих молекул відриваються від поверхні води та потрапляють у повітря у вигляді пари, ніж молекул, які знову потрапляють на поверхню води з повітря та затримуються в рідині.
Час публікації: 18 листопада 2024 р.